КМЕТ

кмет, -а

Смотреть больше слов в «Русском словесном ударении»

Смотреть что такое КМЕТ в других словарях:

КМЕТ

(серб. кмет) — 1) В Сербии назывались кметами наиболее уважаемые и почтенные из селян, являвшиеся как бы старшинами или тем, что в наших селах называет... смотреть

КМЕТ

Кмет (серб. кмет) — 1) В Сербии назывались кметами наиболее уважаемые и почтенные из селян, являвшиеся как бы старшинами или тем, что в наших селах наз... смотреть

КМЕТ

КМЕТ, а, КМЕТЬ, я, ч., заст.Селянин, хлібороб.Два кметі, пан третій (Номис);– Така хіба воля небесна була, щоб кмет їв свій хліб тільки в поті чола, а ... смотреть

КМЕТ

I. КРІПА́К (особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин), ПАНЩА́ННИК, ПАНЩА́НИН, ХОЛО́П заст., КМЕТ (КМЕТЬ) заст.; О́ТЧИ... смотреть

КМЕТ

КМЕТ(сербск.). Парень, крестьянин, земский воин, ратник; старшина; судья.Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910... смотреть

КМЕТ, а, КМЕТЬ, я, ч., заст. Селянин, хлібороб. Два кметі, пан третій (Номис, 1864, № 1175); — Така хіба воля небесна була, щоб кмет їв свій хліб тільки в поті чола, а панів і дарма й за гроші?.. (Л. Укр., І, 1951, 439); // Кріпак, наймит. А той народ, що з-за Дніпра Колись од лядської неволі Сюди прийшов шукать добра, ..Став кметом пана і потяг Свій піт гарячий в панські скрині… (Щог., Поезії, 1958, 199). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 195.... смотреть

КМЕТ

Rzeczownik кмет m Historyczny kmieć m

КМЕТ

імен. чол. роду, жив.екон.

КМЕТ

-а, кметь, -я, ч., заст. Селянин, хлібороб. || Кріпак, наймит.

КМЕТ

Начальная форма - Кмет, слово обычно не имеет множественного числа, единственное число, именительный падеж, имя, мужской род, одушевленное

КМЕТ

Кметь, кмет:— старовинна назва селянина, хлібороба [44-1]

КМЕТ

-а, кметь, -я, ч. , заст. Селянин, хлібороб.|| Кріпак, наймит.

КМЕТ

кмет іменник чоловічого роду, істота селянин іст.

КМЕТ

м.обро́чный крестья́нин, крепостно́й

КМЕТ

см. кметь

КМЕТ

кмет, -а

КМЕТ

Кмет

КМЕТ = КМЕТЬ

кмет = кметь — народні назви селянина, хлібороба. Два кметі, пан третій (М. Номис). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 292.... смотреть